Боротьба зі спортивним піратством дорого коштуватиме: нелегальні трансляції поширюються

Спортивні мовники активізують зусилля, щоб зупинити нелегальні трансляції, адже піратство поширюється серед британських уболівальників і загрожує прибутковій моделі продажу прав, яка допомагала фінансувати професійний і масовий спорт. Однак боротьба має очевидну проблему: глядачів може обурювати ціна легального доступу, а закриття трансляцій не гарантує, що вони натомість оформлять підписку. [1]

BBC повідомляє, що приблизно половина британських спортивних уболівальників каже, що користується альтернативними способами перегляду контенту з платним доступом; це підтверджують дослідження Ampere Analysis. За словами дослідника Ampere Деніела Монагана, серед людей віком від 18 до 34 років показник перевищує 70%. Окреме опитування Sports Industry Group показало, що 58% уболівальників вважають нелегальні трансляції соціально прийнятними.

Масштаби явища стали очевидними під час цьогорічного фіналу Ліги чемпіонів, який у Великій Британії вперше за понад 30 років показували за платним доступом. Дослідження Gaming Compliance International, замовлене Guardian, зафіксувало 3,7 мільйона британських IP-адрес, з яких отримували доступ до нелегальних трансляцій, порівняно приблизно із сімома мільйонами людей, які дивилися матч легально, повідомляє BBC.

Дорога модель продажу прав

Остання внутрішня угода Прем’єр-ліги на телетрансляції коштувала £6,7 млрд за чотири роки; майже стільки ж принесли міжнародні права. Мовники також заплатили значні суми за ексклюзивні трансляції інших видів спорту, а прямі ефіри на безкоштовному телебаченні стали рідкістю.

Ця модель зазнає тиску через падіння рекламних доходів і те, що аудиторія відмовляється від довгострокових підписок. У звіті WPI Economics річну вартість нелегальних спортивних трансляцій для мовників оцінено приблизно у £700 мільйонів. Тим часом уболівальникам можуть знадобитися кілька сервісів, щоб стежити за різними змаганнями: BBC повідомляє, що завзятий глядач може платити від £80 до £100 на місяць.

Суперечка навколо французького футболу показує, які ризики це створює для власників прав. DAZN припинила угоду про показ найвищого дивізіону Франції після гострого конфлікту з лігою; зокрема, стримінгова платформа скаржилася, що для боротьби з піратством потрібно робити більше. Як вважалося, проблемою була також кількість підписників. За даними, які наводить BBC, згодом доходи ліги від трансляцій упали приблизно з €700 млн на рік до €412 млн цього сезону. «Анже» заявив, що через цю ситуацію клуб втратив €30 млн за два сезони.

Боротьба з піратством та її межі

Влада переслідувала людей, які керували нелегальними сервісами або продавали їх. BBC повідомляє, що в серпні одного чоловіка в Ланкаширі ув’язнили на шість із половиною років, а листоношу з Пембрукшира в червні засудили до понад трьох років ув’язнення. Кілька пабів також оштрафували за незаконний показ матчів.

Мовники та спортивні організації щороку блокують сотні тисяч трансляцій, але часто з’являються нові посилання, іноді розміщені в інших країнах. Федерація боротьби з крадіжками авторського права, що фінансується галуззю, заявляє, що нелегальні сервіси можуть наражати користувачів на шахрайство й викрадення персональних даних. Керівник її відділу розслідувань Нік Самнер каже, що нині головний пріоритет — інформувати глядачів про ризики, водночас попереджаючи, що скоюються злочини.

За повідомленням BBC, кількість глядачів, яких переслідують у судовому порядку за перегляд піратських трансляцій, надзвичайно мала. Жорсткіший підхід може виявитися складним для застосування й відштовхнути вболівальників; він не гарантує, що люди, які зараз дивляться нелегально, платитимуть за легальні сервіси. У довшій перспективі спорт непокоїть питання, чи не обмежать піратство разом із ширшим фінансовим тиском на мовників їхню готовність платити за права — і, відповідно, кошти, що надходять у спорт.