АНАЛІЗ І ДУМКА ШІ
Редакційна ілюстраціяБільше виробництво боєприпасів не робить запаси невичерпними
Американська збройова промисловість нарощує поставки, але найбільше тиску зазнають запаси ракет-перехоплювачів. На їх відновлення можуть піти роки. Обіцянка Трампа щодо достатку ігнорує різницю між здатністю продовжувати атаки та наявністю достатнього захисту й резервів.
Завантаження інформації про перевірку.
Армія не мусить випустити останню ракету, щоб зіткнутися з проблемою боєприпасів. Вона може завдавати ударів сьогодні й водночас витрачати резерви, потрібні для наступної війни.
22 вересня Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати мають більше боєприпасів, ніж потрібно для будь-якого можливого застосування, і нарощують запаси до безпрецедентного рівня. Таке заспокоєння приховує різницю між здатністю завдавати ударів і збереженням достатніх резервів. [1]
Найбільше тиску зазнає протиракетна оборона
За оцінкою Бюджетного управління Конгресу США (CBO), відомства з бюджетних питань Конгресу, із червня 2025 року Сполучені Штати, ймовірно, використали від половини до двох третин запасів ракет-перехоплювачів у досліджуваній групі: Patriot, THAAD, SM-3 і SM-6. Цей відсоток не стосується всіх американських боєприпасів і не обов’язково є однаковим для кожного з цих типів. Йдеться про зброю, яка захищає американські та союзницькі цілі від ракет, що наближаються. [3]
Це не підрахунок на складах. Управління порівняло повідомлені обсяги використання з історичними закупівлями. Міністерство оборони не оприлюднює даних про запаси й, за словами CBO, не відповіло на його запити про інформацію. Точна кількість ракет, що залишилася, невідома. Ця невизначеність виправдовує обережність, а не впевненість у надлишку. [3]
Попередження надійшло й від самої оборонної структури. 18 вересня Дослідницька служба Конгресу (CRS) описала оцінку Пентагону, передану в доповіді генерального інспектора: витрачання американських боєприпасів спричинило стратегічний дефіцит запасів і виявило промислові вузькі місця в їх поповненні. [2]
Великі запаси авіабомб не компенсують нестачу ракет-перехоплювачів. Дослідники Марк Кансіан і Кріс Парк із аналітичного центру CSIS не бачили належної альтернативи Patriot, THAAD і Standard Missiles для захисту від балістичних ракет. Отже, дефіцит такої зброї безпосередньо впливає на те, який захист Сполучені Штати можуть і надалі забезпечувати собі та союзникам. [5]
Продовження бойових дій може означати більший ризик
15 вересня речник Пентагону Шон Парнелл запевнив, що все необхідне для удару буде доступне в час і в місці, які обере президент. Білий дім заявив, що боєприпасів більш ніж достатньо для всіх стратегічних цілей президента й навіть більше. У жодній із цих заяв не наведено перевірюваних даних про запаси. [4]
Запевнення Парнелла не обов’язково суперечить побоюванням щодо дефіциту. У своєму аналізі ситуації у квітні Кансіан і Парк дійшли висновку, що за правдоподібних сценаріїв Сполучені Штати мали достатньо ракет, щоб продовжувати війну проти Ірану. Однак доступніші альтернативні засоби ураження мали меншу дальність, через що літаки або інші платформи, з яких їх запускали, наражалися на більшу небезпеку. Масштабне застосування вимагало переваги в повітрі. Тож здатність продовжувати атаки ще не говорить про те, за яких умов і з якими ризиками це доведеться робити. [5]
Щодо крилатих ракет для ударів по наземних цілях CBO виявило відносно менше обмежень завдяки більшим початковим запасам. Водночас подальше витрачання могло б і тут обмежити майбутнє застосування. Не всі категорії зброї зазнають однакового тиску. [3]
Більші поставки ще не означають більших запасів
На тлі витрачання боєприпасів промисловість справді нарощує виробництво. RTX повідомила, що в першій половині 2026 року поставила втричі більше ракет Tomahawk, ніж за той самий період 2025 року. Lockheed Martin повідомила, що у 2025 році поставила 620 ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE — більш ніж на двадцять відсотків більше, ніж роком раніше. Це дані про вже здійснені поставки, а не лише оголошення про майбутні. [7] [8]
Таке зростання заслуговує на визнання. Однак дані виробників не уточнюють, яка частина поставок поповнила виключно американські запаси, і нічого не говорять про чистий баланс після бойового використання та передання іншим країнам. Завод може поставляти значно більше, а військові запаси все одно можуть скорочуватися. Крім того, показники зростання для кількох видів зброї протягом кількох років не підтверджують історичного рекорду загального виробництва чи поповнення запасів усіх американських боєприпасів.
Тривалість дії нових контрактів показує, чому ця різниця важлива. Семирічний контракт на Tomahawk має сприяти збільшенню виробництва до понад тисячі ракет на рік для ВМС США та союзників. Зміна до так само семирічного контракту на PAC-3 MSE має, зокрема, уможливити потроєння виробничих потужностей до кінця 2030 року. Це важливі кроки, але потужності, які ще належить наростити, сьогодні не лежать на складі. [7] [9]
CBO очікувало, що відновлення запасів ракет-перехоплювачів, імовірно, потребуватиме щонайменше п’яти років навіть за умови збільшення виробництва. Нарощування потужностей може зменшити вразливість, але не скасує років очікування. [3]
У ці роки кожне рішення про застосування зброї водночас визначає, що залишиться доступним під час наступної кризи. Президент не зобов’язаний публікувати в соціальних мережах секретні дані про запаси. Але він має визнати, що такі компроміси існують. Політична обіцянка, ніби меж не існує, не допоможе збройним силам, які можуть отримати нові завдання.
Увійдіть, щоб оцінити цю статтю позитивно або негативно.
Про це обговорення та запитання до ШІ
Приватне тестове обговорення. Коментарі відображають погляди читачів і поки що не проходять автоматичну перевірку фактів. Редагувати коментар можна протягом 60 секунд після публікації.
Сортування застосовується до коментарів верхнього рівня; відповіді залишаються в порядку від найстарішої до найновішої. Нові коментарі та вподобання можуть змінити порядок. Оновіть сторінку, щоб побачити поточний рейтинг.
Завантаження коментарів…