Війна, яку Трамп викреслює з пояснення цін на дизель

8 вересня Дональд Трамп поговорив із Володимиром Путіним. Через п’ять днів він звинуватив Україну в дефіциті дизеля й зажадав, щоб Володимир Зеленський припинив атаки на російські паливні об’єкти. За словами Трампа, проблеми на паливному ринку виникли не через Близький Схід. [5][6]

Наступного дня, 14 вересня, він написав у Truth Social, що глобальне зростання цін на дизель спричинене переважно війною між Росією та Україною. Своє пояснення цін він завершив двома словами: «not Iran». [1]

На початку 2026 року барель нафти Brent на ф’ючерсному ринку коштував 61 долар. У січні та лютому ціна зросла до 72 доларів. Наприкінці березня вона становила 118 доларів. Прискорення зростання почалося після військових дій на Близькому Сході 28 лютого та майже повної зупинки судноплавства через Ормузьку протоку, зазначає Управління енергетичної інформації США (EIA). [2]

Так із його пояснення зникає масштабне порушення роботи енергетичного ринку. Коли судна почали оминати Ормузьку протоку, країни-виробники нафти втратили змогу звично доправляти її на ринок. Зокрема, Ірак, Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати скоротили видобуток. Водночас зупинився експорт пального з Близького Сходу. Через це дизель і авіаційне пальне постраждали сильніше, ніж бензин. Йшлося і про подорожчання нафти, і про скорочення пропозиції пального, виробленого з нафти. [2]

14 вересня середня ціна дизеля на автозаправках у США становила 6,29 долара за галон. Без урахування інфляції це була найвища ціна від початку ряду даних EIA у 1994 році. Дорогий дизель згодом може також здорожчити перевезення товарів. [3]

У згадці Трампа про Росію є історичне підґрунтя. Вторгнення в Україну та запроваджені згодом санкції спричинили дизельний шок у 2022 році. До санкцій на Росію припадала приблизно половина європейського імпорту дизеля. Альтернативні постачальники часто були розташовані далі. Європейський попит також сприяв збільшенню імпорту американського дизеля, через що його пропозиція у США теж стала обмеженішою. Коли торговельні потоки пристосувалися до змін, цей тиск на ціни послабився. [4]

Отже, розглядаючи останні чотири роки, неможливо викреслити Росію з динаміки цін. Але пояснення шоку 2022 року ще не є повним поясненням нового зростання у 2026 році. До того часу додалася війна поблизу іншого критично важливого маршруту постачання.

Росія відіграє роль і тепер. У поясненні щодо дизеля від 18 вересня EIA називає причинами обмеженої пропозиції скорочення переробки нафти в Росії, Китаї та на Близькому Сході. Отже, Росія є чинником, що впливає на ситуацію зараз, а не лише історичною приміткою. [3]

Кремль привітав заклик Трампа припинити атаки. Але 14 вересня речник Дмитро Пєсков назвав головною причиною погіршення ситуації на світовому енергетичному ринку напруженість і ескалацію в регіоні Перської затоки. Отже, Москва підтримала його заклик до Києва, але пояснила проблеми на енергетичному ринку інакше. [7]