Габбарда звільнили, але твердження Трампа про санкції не підтверджене

21 жовтня 2026 року Росія звільнила американця Стівена Габбарда, який провів під вартою понад чотири роки. Це стало дипломатичним результатом, на який Дональд Трамп посилається, захищаючи свою політику санкцій щодо Росії. Однак звільнення не підтверджує його твердження, що нові санкції неодмінно зупинили б переговори. [1] [8]

Того дня в дописі у своєму акаунті Truth Social Трамп заявив, що якби санкції запровадили, «ці переговори, безумовно, повністю й остаточно припинилися б». Він не уточнив, які саме санкції мав на увазі. [1]

Про звільнення Габбарда оголосили під час візиту до Санкт-Петербурга посланця США Стіва Віткоффа. Віткофф подякував президенту Росії Володимиру Путіну за звільнення американця, а Путін сказав, що той перебуває в аеропорту Пулково. [8]

Габбард, колишній учитель із Мічигану, після закритого судового процесу в Москві в жовтні 2024 року був засуджений до шести років і десяти місяців ув’язнення за обвинуваченням у найманстві. У січні 2025 року Вашингтон визнав його неправомірно затриманим. Його адвокат сказав Reuters, що Габбард заперечував будь-яку бойову чи військову роль. [9]

Нові санкції — не скасування чинних

Безпосереднім політичним тлом став указ Трампа від 16 жовтня, яким він відтермінував нові заходи відповідно до закону Грема — закону про санкції проти Росії та Ірану, який підписав 18 вересня. Багато нових санкцій мали набути чинності 18 жовтня. [2] [10]

Відтермінування стосувалося фінансових та інвестиційних обмежень, а також високих мит. В указі було передбачено, але відтерміновано додаткові мита США у розмірі 500% на російські товари і 100% на товари з визначених великих покупців російських нафти й газу та країн, які сприяють обходу нафтових санкцій, із урахуванням передбачених законом умов і винятків. [2]

Закон дозволяє президенту відмовитися від застосування санкцій після письмового засвідчення відповідності національним інтересам і подання до Конгресу пояснювального звіту; в указі Трампа сказано, що обидва документи подано. Указ також залишив чинними санкції, запроваджені попередніми указами. Отже, переговори відбувалися одночасно з дією вже запроваджених санкцій, хоча це не встановлює, як Москва відреагувала б на нове посилення тиску. [2] [3]

Раніше адміністрація представляла санкції як важіль для дипломатії. 28 липня бюджетне управління Білого дому підтримало законопроєкт як засіб заохотити Росію «прийняти умови миру», водночас схваливши широкі повноваження президента відтерміновувати передбачені ним заходи. Ця позиція стосувалася мирних переговорів, а не конкретних умов звільнення Габбарда. [4]

Кілька причин для паузи

Відтермінування розкритикували американські законодавці, зокрема однопартійці Трампа-республіканці, а також президент України Володимир Зеленський, який сказав, що це заохочує Росію продовжувати бойові дії. [10]

Державний секретар Марко Рубіо наводив економічні та дипломатичні причини, щоб не поспішати із заходами. У заяві, оприлюдненій Державним департаментом і відтвореній виданням Forth, 17 жовтня він сказав, що, на його думку, Трамп хотів мати 60 днів, аби оцінити вплив санкцій і мит на економіки США та світу. Він згадав напружену ситуацію з енергопостачанням та позицію Індії як партнера США. 19 жовтня Рубіо послався на триваючі переговори з Україною та Росією, а також на зусилля завершити укладення торговельної угоди з Індією. [5] [6]

Переговори про звільнення ув’язнених обговорювалися публічно ще до звільнення Габбарда. The New York Times у матеріалі, передрукованому The Philadelphia Inquirer, повідомила, що 18 жовтня Трамп згадав «переговори про заручників», не назвавши жодного ув’язненого. [11]

20 жовтня ABC News із посиланням на двох американських посадовців та ще одну особу, обізнану з питанням, повідомило, що Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер очолювали переговори, зосереджені на Габбарді. Джерела видання описували переговори як такі, що перебувають на завершальному етапі, але застерігали: остаточних домовленостей ще не досягнуто, і домовленість могла зірватися або змінитися за обсягом. [7]

Того дня Трамп сказав, що довго розмовляв із Путіним про Габбарда й попросив його звільнити. В окремому повідомленні про результат, оприлюдненому 21 жовтня, він заявив, що США «не мусили нічого давати натомість». Це був його виклад умов, а не оприлюднена угода. [7] [12]

У дописі про санкції також ішлося, що багато людей, які вимагали негайно запровадити санкції, телефонували й вибачалися. Трамп не назвав нікого з тих, хто телефонував, і не вказав дат цих розмов. [1]

Попри згадку Рубіо про 60-денний перегляд, указ не передбачає автоматичного припинення своєї дії після цього строку. Відтермінування діятиме, доки Трамп або визначені посадовці не вирішать, що подальші дії є доцільними. [2]

Нове посилення санкцій могло поставити під загрозу делікатні переговори. Але послідовність подій — відтермінування, переговори та звільнення — не доводить, що угода залежала від незапровадження нових заходів. Звільнення Габбарда — конкретний результат; упевненість Трампа в тому, що зробили б санкції, залишається непідтвердженою в оприлюдненому описі угоди.