Дослідження виявило прогалини в паліативній допомозі та підтримці під час переживання втрати для етнічних меншин
За даними дослідження Королівського коледжу Лондона та Університету Шеффілда, люди з етнічних меншин можуть стикатися з перешкодами в отриманні паліативної допомоги та підтримки під час переживання втрати, що відповідають їхнім культурним і релігійним потребам. Розповіді родин і громадської організації показують, як ці прогалини можуть впливати на людей і як допомогти може місцева підтримка.

За даними дослідження Королівського коледжу Лондона та Університету Шеффілда, людям з етнічних меншин може бути важко отримати паліативну допомогу та підтримку під час переживання втрати, що враховують їхні культурні й релігійні потреби. Результати дослідження вказують на прогалини в послугах і підготовці фахівців у час, коли родини особливо вразливі.
Одна з опитаних у межах дослідження жінок розповіла, що лікарня покликала імама до ліжка її батька-індуїста, який помирав. Сабріна Баджва, одна зі співавторок дослідження, сказала, що дослідники почули як про структурний расизм — зокрема про послуги, які ставляться до всіх однаково, хоча їхні потреби різняться, — так і про прямий расизм.
Опитані також розповідали, що їм було важко знайти допомогу в переживанні горя рідною мовою або від людей, які розуміли їхнє походження. Жінка польського походження сказала, що після смерті близької людини у Великій Британії не знала про доступні служби підтримки й упоралася сама. Жінка з Бангладеш розповіла, що релігійні лідери можуть не мати підготовки, щоб надавати психологічну підтримку людині, яка переживає втрату.
Висновки дослідження перегукуються з побоюваннями щодо довіри до системи охорони здоров’я. Торік окреме дослідження Обсерваторії NHS з питань раси та здоров’я виявило «тривожний» брак довіри серед деяких етнічних меншин; трохи більше половини його учасників сказали, що зазнали тієї чи іншої форми дискримінації з боку медичних працівників.
Правін Навекар із Лестера сказав, що під час перебування його дружини Ґіти в лікарні іноді бракувало допомоги з урахуванням культурних особливостей. За його словами, про Дівалі не згадали, на відміну від Різдва, і він наголосив, що допомога має враховувати вірування та потреби людини як частину її особистості.
Дослідження також показує, як може допомогти підтримка громади. Марва Соліман нещодавно переїхала з Єгипту до Ноттінгема й була вагітна, коли її батько помер у 2013 році. Вона сказала, що почувалася самотньою і наляканою. Через шість років вона заснувала Heya — групу підтримки для мусульманок, які розмовляють арабською. Група зросла з 50 учасниць до понад 700, і, за словами Соліман, після смерті близької людини учасниці гуртуються навколо родин: відвідують їх, висловлюють співчуття, приносять їжу та читають Коран.
Соліман сказала, що потрібні додаткові дослідження й чіткіша інформація про те, де шукати допомогу, і попередила, що фінансування громадських груп обмежене. Співавторка дослідження Катріона Мейленд сказала, що службам слід спиратися на сильні сторони громад і співпрацювати з ними, а не намагатися їх замінити.
Представник Міністерства охорони здоров’я та соціального забезпечення сказав, що етнічна належність чи походження не мають бути перешкодою для отримання підтримки під час переживання втрати й що кожен має право на однаковий рівень допомоги. У міністерстві заявили, що врахують результати дослідження під час формування політики в майбутньому.
Увійдіть, щоб оцінити цю статтю позитивно або негативно.
З обговорення
Приватне тестове обговорення. Коментарі відображають погляди читачів і поки що не проходять автоматичну перевірку фактів. Редагувати коментар можна протягом 60 секунд після публікації.
Сортування застосовується до коментарів верхнього рівня; відповіді залишаються в порядку від найстарішої до найновішої. Нові коментарі та вподобання можуть змінити порядок. Оновіть сторінку, щоб побачити поточний рейтинг.
Завантаження коментарів…