Усі новинні статті

Угорщина оприлюднила імена 60 000 завербованих комуністичною таємною поліцією

Угорщина оприлюднила імена й особисті дані близько 60 000 завербованих комуністичними спецслужбами. Так прем’єр-міністр Петер Мадяр виконав свою обіцянку. Критики попереджають, що неповні архіви можуть ввести громадськість в оману й завдати болю родинам.

Péter Magyar at a campaign event in Csongrád in May 2024
Péter Magyar at a campaign event in Csongrád in May 2024 · · Révész Gábor · CC BY 3.0 · Архівне фото для ілюстрації
Завантаження статистики…

Завантаження інформації про перевірку.

Угорщина оприлюднила імена й особисті дані близько 60 000 людей, завербованих комуністичними спецслужбами. Так прем’єр-міністр Петер Мадяр виконав передвиборчу обіцянку, однак це знову викликало побоювання, що неповні архіви можуть несправедливо зашкодити репутації людей і завдати болю їхнім родинам.

Документи опублікували в інтернеті в середу, 4 листопада, у день 70-ї річниці придушення радянськими танками угорської революції 1956 року. Мадяр сказав, що оприлюднення має допомогти країні впоратися з травмою десятиліть комуністичного правління. Він закликав людей ставитися до документів «гідно й по-людськи».

Наразі оприлюднені документи — це картки форми 6. У них зазначені справжнє ім’я інформатора, його псевдонім, дата народження, адреса, ім’я матері, вказана причина вербування та ім’я оперативного працівника. Наступний набір документів, відомий як B-досьє, мають опублікувати 25 лютого. Очікується, що він міститиме докладнішу інформацію про вербування та оцінку цінності переданих відомостей.

Оприлюднення відбувається після десятиліть, упродовж яких наступні уряди обмірковували відкриття архівів, але так і не зробили цього. З 1998 року люди могли запитувати власні досьє, а історики — досліджувати досьє інших, проте імена часто приховували, а деякі документи не надавали. Інші документи знищили, коли Комуністична партія втрачала владу в 1988–89 роках; інформацію з архівів також зливали під час політичних суперечок.

За оцінками істориків, у період із грудня 1944-го до лютого 1990 року інформаторами завербували від 150 000 до 160 000 людей. Деяких примушували до співпраці, погрожуючи, зокрема, позбавити роботи чи можливості навчатися, доступу до ліків або розголосити приватну інформацію. Особисті подробиці вилучають із нинішньої публікації.

Історик Кріштіан Унгварі, який виступає за повний доступ до досьє, вважає, що громадяни мають право бачити, що держава записувала про них. Однак історикиня та депутатка Європарламенту Жужанна Борвендіг попередила, що самі лише імена можуть ввести в оману: за її словами, у більшості збережених звітів агентів неможливо встановити, хто саме був інформатором, або з’ясувати його мотиви. Критики також побоюються, що публікація може завдати близьким непотрібних страждань.

Увійдіть, щоб оцінити цю статтю позитивно або негативно.

З обговорення

Приватне тестове обговорення. Коментарі відображають погляди читачів і поки що не проходять автоматичну перевірку фактів. Редагувати коментар можна протягом 60 секунд після публікації.

Увійдіть у підтверджений обліковий запис читача й виберіть ім’я користувача, щоб читати коментарі та брати участь в обговоренні.

Сортування застосовується до коментарів верхнього рівня; відповіді залишаються в порядку від найстарішої до найновішої. Нові коментарі та вподобання можуть змінити порядок. Оновіть сторінку, щоб побачити поточний рейтинг.

Завантаження коментарів…