Трамп просуває твердження Джарретта про «підставу» у справі про Росію; висновки офіційних перевірок неоднозначні

У перевірці Управління аналізу Центрального розвідувального управління від 26 червня 2025 року критикували стислі строки, обмежений доступ і надмірне втручання керівників відомства в підготовку розвідувальної оцінки втручання Росії у вибори 2016 року. У ній розкритикували роботу з матеріалами Стіла, зазначивши, що непідтверджені твердження з додатка перетворили на докази на підтримку оцінки. Також у ній ішлося, що висновок про прагнення Володимира Путіна допомогти Трампу не заслуговував на «високий рівень упевненості». У перевірці зазначалося, що вона відображала погляд ЦРУ й не була узгоджена в межах розвідувальної спільноти.

Водночас у тій самій перевірці загальну оцінку визнали обґрунтованою, а значну частину аналітичної роботи — ґрунтовною та такою, що відповідала стандартам. У ній наведено 173 окремі повідомлення ЦРУ, Агентства національної безпеки та ФБР, а також 74 посилання на відкриті джерела. Ці підсумкові числа стосуються оцінки загалом, а не ваги доказів на користь кожного окремого висновку.

В опублікованому підсумку роботи Сенатського комітету США з розвідки від 21 квітня 2020 року йшлося, що всі напрямки аналізу спиралися на розвідувальні дані з кількох джерел, а свідчення під час опитувань підтвердили, що аналітики не зазнавали політичного тиску з метою домогтися певних висновків. У підсумку також зазначалося, що матеріали Стіла стисло виклали в додатку, але не включили до основного тексту оцінки й не використовували для обґрунтування аналітичних висновків.

Отже, у підсумку Сенатського комітету та пізнішій перевірці ЦРУ наведено різні оцінки аналітичної ролі досьє.

Межі доказів щодо кампанії

У своїх свідченнях спеціальний прокурор Джон Дарем також описав ланцюг фінансування: за його словами, кампанія Клінтон фінансувала опозиційні дослідження компанії Fusion GPS, а Fusion GPS платила Стілу за досьє.

Він описав розвіддані про нібито план одного з радників Клінтон із зовнішньої політики створити скандал, який пов’язав би Трампа з Росією. Дарем сказав, що тодішній директор ЦРУ Джон Бреннан 3 серпня 2016 року поінформував президента та інших високопосадовців, але зазначив, що на той час точність цих розвідданих була непевною.

Офіс сенатора Чака Ґраслі оголосив про публікацію раніше засекреченого додатка Дарема 31 липня 2025 року. У підсумку процитовано як оцінку, що нібито електронні листи, ймовірно, були автентичними, так і оцінку Дарема, що нібито листування зрештою виявилося компіляцією кількох листів, отриманих шляхом російського зламу розвідувальними службами. Компіляція може містити автентичне листування, але це не встановлює правдивість кожного наведеного в ній твердження.

Звинувачення на адресу Обами має й давнішу історію. У матеріалі, опублікованому 24 липня 2025 року, нідерландський мовник NOS повідомив, що Трамп звинуватив Обаму та його адміністрацію у державній зраді. Речник Обами відкинув докази, на які посилався Трамп, і заявив, що Росія намагалася вплинути на вибори 2016 року, але не змогла маніпулювати голосами.

У сукупності помилки у стеженні, політичне фінансування та брифінг про розвіддані з непевною точністю самі по собі не встановлюють скоординованої змови з метою сфабрикувати завідомо неправдиву інформацію. Ширше звинувачення залежить від доказів, які пов’язують ці окремі елементи зі свідомими спільними діями, а не лише від факту помилок у розслідуванні.