Члени ООН розійшлися в поглядах на право вето під час щорічних дебатів Генеральної Асамблеї

26 жовтня Генеральна Асамблея ООН обговорила право вето в Раді Безпеки, але країни, які закликають до реформи, не дійшли згоди щодо того, чим замінити чинні правила. Одні хотіли скасувати або обмежити право вето; інші заявили, що його слід надати й новим постійним членам. На засіданні реформу не ухвалили.

Це були п’яті щорічні дебати Асамблеї щодо права вето, а не засідання, скликане у відповідь на конкретне голосування. За окремим правилом, ухваленим 2022 року, Асамблея має зібратися протягом 10 робочих днів після застосування права вето в Раді Безпеки. Президент Генеральної Асамблеї Халілур Рахман повідомив, що за цим правилом відбулося 21 засідання, востаннє — 1 жовтня. Дискусія відбулася через чотири дні після ширших дебатів щодо реформи Ради Безпеки.

Мексика, виступаючи від свого імені та від імені Франції, закликала постійних членів *добровільно* утримуватися від застосування права вето у випадках масових звірств, зокрема геноциду та злочинів проти людяності. Ця пропозиція не вимагала б зміни Статуту ООН. Велика Британія заявила, що приєдналася до ініціативи минулого місяця; Сінгапур назвав себе другим постійним членом Ради, який зробив це. Країни Північної Європи закликали посилити роль Генеральної Асамблеї, коли Рада не може дійти згоди.

Південна Африка висловила іншу позицію щодо членства: хоча вона принципово виступає проти права вето, країна заявила, що будь-які нові постійні члени мають отримати такі самі повноваження, поки право вето існує. Пакистан виступив проти збільшення кількості постійних місць або поширення права вето, натомість підтримав збільшення кількості обраних членів і скасування або суттєве обмеження права вето. Росія відкинула твердження, що право вето неодмінно паралізує Раду, заявивши, що блокування резолюції іноді може запобігти ескалації.

Зміна складу Ради або офіційне внесення змін до правил щодо права вето потребували б поправки до Статуту. Для цього потрібні дві третини голосів в Асамблеї та ратифікація двома третинами членів ООН, включно з усіма п’ятьма постійними членами Ради Безпеки. Наприкінці засідання президент Генеральної Асамблеї повідомив, що решта промовців виступить у дату, яку оголосять пізніше.