Юридичний комітет ООН розпочав двотижневий розгляд роботи з міжнародного права

Шостий комітет Генеральної Асамблеї ООН розпочав двотижневі дебати щодо роботи Комісії міжнародного права, зокрема про те, як міжнародне право має реагувати на підвищення рівня моря і чи можуть проєкти правил про імунітет державних посадовців стати основою для переговорів щодо договору.

Комітет, який займається правовими питаннями, розпочав розгляд щорічної доповіді Комісії 26 жовтня. Роботу поділено на три тематичні блоки. Перший охоплює імунітет державних посадовців від іноземної кримінальної юрисдикції, загальні принципи права та підвищення рівня моря в контексті міжнародного права.

Обговорення питання підвищення рівня моря зосередилося на наслідках для людей і державності в міру зміни берегових ліній. Представник Палау, виступаючи від імені Альянсу малих острівних держав, заявив, що захист держави та її морських зон буде неповним, якщо люди, яких це торкнулося, залишаться без захисту. Він назвав можливі заходи, зокрема механізми кліматичної мобільності, гуманітарні шляхи та кроки для запобігання безгромадянству.

Фіджі, виступаючи від імені тихоокеанських малих острівних держав, що розвиваються, привітали висновок у доповіді Комісії про те, що Конвенція ООН з морського права не містить положення, яке зобов’язувало б держави оновлювати морські кордони після належного встановлення вихідних ліній і меж. Представник Фіджі заявив, що стабільність морських зон і безперервність державності мають центральне значення для суверенітету тихоокеанських країн.

Латвія, виступаючи від імені Естонії та Литви, підтримала презумпцію, що держави можуть зберігати свою правосуб’єктність, навіть якщо їхня територія частково або повністю опиниться під водою. Ісландія, виступаючи від імені країн Північної Європи, заявила, що ті, кого це зачіпає найбільше, не повинні нести цей тягар самотужки, і закликала розглядати пом’якшення наслідків як ключовий захід із запобігання ризикам нарівні з адаптацією.

Делегати також розійшлися в думках щодо проєктів статей Комісії про імунітет державних посадовців. Представник Ісландії, який також виступав від імені Данії, Фінляндії, Норвегії та Швеції, назвав текст загалом прийнятним і заявив, що він може стати основою для переговорів щодо договору.

Велика Британія підтримала переговори щодо договору як довгострокову перспективу, але заявила, що починати їх негайно було б передчасно, пославшись на розбіжності в поглядах щодо функціонального імунітету, який стосується офіційних дій. Південна Африка підтримала виключення імунітету щодо певних тяжких злочинів, зокрема геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, злочину агресії, рабства та работоргівлі.

Голова Комісії Андреас Мавройянніс із Кіпру заявив, що орган ухвалив 17 проєктів статей про імунітет посадовців, 13 проєктів висновків щодо допоміжних засобів для визначення норм міжнародного права та 12 проєктів настанов щодо спорів між міжнародними організаціями та приватними сторонами. Розгляд у Шостому комітеті триватиме наступні два тижні й охопить додаткові питання, зокрема спори за участю міжнародних організацій і юридично необов’язкові угоди.