ЄЦБ закликає проводити стрес-тести, що відстежують ризики в усій фінансовій системі

Європейський центральний банк хоче, щоб стрес-тести виходили за межі окремих банків і оцінювали, як потрясіння можуть поширюватися ширшою фінансовою системою, зокрема через інвестиційні фонди, страховиків і приватних кредиторів.

У промові в п’ятницю член Наглядової ради ЄЦБ Патрік Монтаньєр сказав, що система має поєднувати усталені банківські тести зі швидшими, цілеспрямованішими перевірками нових ризиків. Він згадав роботу Європейської ради з системних ризиків над загальносистемним стрес-тестом, який планують розробити до 2028 року.

Монтаньєр сказав, що звичайні тести залишаються корисними для порівняння банків і оцінювання капіталу, однак спільні сценарії та спрощені припущення не дають змоги врахувати всі вразливості установ або те, як кілька компаній можуть одночасно реагувати на кризу.

Якщо багато установ одночасно продаватимуть ті самі активи, скорочуватимуть кредитування або шукатимуть фінансування, їхні індивідуальні спроби захиститися можуть посилити тиск на ринки й поглибити втрати, сказав він. Загальносистемні перевірки мають вивчати спільні ризики та зворотні зв’язки між секторами.

Нещодавні вправи ЄЦБ показують, чому потрібні різні види тестів. Вправа з кіберстійкості 2024 року перевіряла здатність банків реагувати на серйозний інцидент і відновлюватися після нього, тоді як під час реверсивного стрес-тесту 2026 року банки мали розробити геополітичні сценарії, які знизили б їхні коефіцієнти капіталу першого рівня звичайних акцій щонайменше на 300 базисних пунктів. За словами Монтаньєра, останній тест виявив недоліки в деяких оцінках ризиків, у перетворенні сценаріїв на фінансові показники та в достовірності запропонованих управлінських заходів.

Він також стверджував, що дослідницькі перевірки можуть виявити прогалини в даних, оцінюванні ризиків і готовності, навіть якщо за їхніми результатами неможливо отримати порівнювану оцінку капіталу. Наприклад, кліматична перевірка ЄЦБ 2022 року показала, що багато банків під час оцінювання кліматичних ризиків покладалися на непрямі показники та загальні припущення щодо секторів.

Монтаньєр назвав інвестиції в інфраструктуру штучного інтелекту новою сферою, де може стати в пригоді загальносистемний підхід. За його словами, фінансування надходить від банків, ринків капіталу, приватного кредитування та інших інвесторів, а стрес-тести могли б відобразити перетинні ризики й оцінити, як падіння оцінок вартості або погіршення очікувань щодо доходів можуть вплинути на заставу та рефінансування.

Він застеріг, що стрес-тести не можуть передбачити наступну кризу. За його словами, їхня цінність залежить від того, чи поставлено чітке запитання і чи тлумачать результати з урахуванням обмежень використаних методів.