Аналіз: заворушення у Франції не підтверджують твердження Трампа про захоплення країни мігрантами
AI-generated editorial illustration of Donald Trump.
Завантаження статистики…
Трамп використовує насильницькі заворушення у Франції, щоб вимагати закриття кордонів і згуртувати американських виборців. Руйнування справді відбулися, але колективне звинувачення мігрантів ігнорує причини протестного руху та значну зайнятість іммігрантів.
Хвиля підпалів і мародерства у Франції не підтверджує твердження Дональда Трампа про те, що мігранти завойовують країну. Насильство супроводжувало масові демонстрації через проблеми у школах і вартість життя; воно не доводить існування колективної антизахідної кампанії, про яку він говорить у своєму останньому зверненні до американських виборців. [2][11]
У дописі на Truth Social увечері 19 жовтня 2026 року за східним часом США президент описав Францію такими словами: “being conquered, looted, and burned to the ground by migrants, jihadists, and Communists”. Він закликав Європу закрити кордони та швидко вислати людей, які, за його словами, ненавидять свої країни. [1][2]
Він також звинуватив демократів США в тому, що вони прагнуть такого самого руйнування в Америці, пов’язав своє попередження з виборами 3 листопада та похвалив сенатора від Канзасу Роджера Маршалла як захисника американського багатства й спадщини. [2]
Насильство на тлі масових протестів
За даними Associated Press, у вихідні 17–18 жовтня було заарештовано близько 2 400 людей; влада повідомила, що тисячі підприємств зазнали пошкоджень або були пограбовані. Сотні тисяч людей також мирно вийшли на марші проти зростання вартості життя та поганих умов у школах. [11]
Серед пошкоджених будівель була мерія Ліможа. Мер Гійом Герен повідомив про значні руйнування та погрози на адресу муніципальних працівників. Водночас згадка Трампа про “burning steeples” не називає жодної церкви чи конкретного інциденту. [4][2]
У зверненні 18 жовтня президент Франції Емманюель Макрон звинуватив невеликі ультраліві групи, до яких приєдналися злочинці, та повідомив про сотні поранених поліцейських і жандармів. Водночас він чітко відмежував учасників заворушень від демонстрантів, чиї вимоги назвав законними. Він зажадав переглянути розвіддані й підготовку, а також притягнути винних до відповідальності в судовому порядку.
Звідки ми це знаємо?
12 перелічені джерела · перегляньте докази, обмеження та походження.
Увійдіть, щоб оцінити цю статтю позитивно або негативно.
Про це обговорення та запитання до ШІ
Приватне тестове обговорення. Коментарі відображають погляди читачів і поки що не проходять автоматичну перевірку фактів. Редагувати коментар можна протягом 60 секунд після публікації.
Сортування застосовується до коментарів верхнього рівня; відповіді залишаються в порядку від найстарішої до найновішої. Нові коментарі та вподобання можуть змінити порядок. Оновіть сторінку, щоб побачити поточний рейтинг.
Себастьян Роше, дослідник поліції в Інституті політичних досліджень у Греноблі, сказав AP, що ультраліві угруповання надто малі й недостатньо організовані, аби самотужки пояснити масштаби насильства. Він розрізнив ідеологічно мотивовані напади та мародерство з метою викрадення товарів. Дії поліції також опинилися під пильною увагою: Роше сказав, що за три тижні протестів шестеро людей, серед яких були неповнолітні, втратили кисті рук або очі через застосування поліцейської зброї. [11]
Економічний тиск був значним. Національне статистичне агентство Франції INSEE зафіксувало, що у вересні 2026 року споживчі ціни були на 3,1% вищими, ніж рік тому, а ціни на енергоносії зросли на 21,3%. Ці показники підтверджують обґрунтованість невдоволення вартістю життя, але не пояснюють мотивів окремих учасників заворушень. [7]
Пояснення Трампа з’явилося ще до загострення заворушень у вихідні. В окремому дописі від 6 жовтня, збереженому в архіві Trump’s Truth, він написав: “This isn’t about schools, this is about Islam wanting to take over a once great Country!” Пізніше насильство саме по собі не підтверджує його попереднього відкидання заявлених протестним рухом причин невдоволення. [10][11]
Чого не враховує портрет мігрантів
У Франції справді живуть мільйони іммігрантів. Попередня оцінка INSEE за 2025 рік становить 7,97 мільйона, або 11,6% населення. Приблизно 2,6 мільйона з них набули французького громадянства: загальна цифра охоплює мешканців країни, а не лише тих, хто прибув нещодавно. Вона нічого не говорить про колективну відповідальність за заворушення. [5]
Зображуючи мігрантів як людей, які “only want to enter the welfare state”, Трамп замовчує їхню значну участь у трудовій діяльності. Згідно з дослідженням зайнятості INSEE за 2025 рік, 61,9% іммігрантів віком від 15 до 64 років мали роботу. Серед іммігрантів, народжених в Африці, цей показник становив 60,7%, тоді як серед людей, які не були ані іммігрантами, ані дітьми іммігрантів, — 71,9%. [2][6]
Розрив у зайнятості очевидний, але водночас більшість іммігрантів працює — це суттєво відрізняється від образу людей, які покладаються лише на соціальну допомогу. Опитування охоплює людей, які живуть у звичайних домогосподарствах на території Франції, за винятком Майотти; воно не вимірює отримання допомоги, мотиви міграції чи культурну асиміляцію. [6]
Вимога закрити кордони також не враховує вже чинного заходу. Європейська комісія вказує, що контроль Франції на внутрішніх шенгенських кордонах діє з 1 травня до 31 жовтня 2026 року на сухопутних, повітряних і морських кордонах із шістьма сусідніми державами. Франція називає підставами безпеки загрози джихадистів, контрабанду та насильство серед мігрантів у північних прибережних районах. [8]
Це серйозні побоювання щодо безпеки, озвучені урядом. Але перевірки не означають повного закриття кордонів, а в повідомленні про них ці загрози не пов’язано із жовтневими заворушеннями. Ні сам факт імміграції, ні можлива причетність окремого мігранта не доводять національного завоювання, про яке говорить Трамп.
Давніша суперечка щодо Ірану
Поряд із вимогами щодо імміграції Трамп дорікнув Європі за те, що вона не допомогла з Іраном, і назвав це випробуванням. Він також попередив: “we will have no choice but to leave”, якщо Європа не змінить курс, але не згадав НАТО й не назвав жодного рішення про вихід. [2]
У дописі не вказано дату прохання щодо Ірану, але його формулювання перегукуються з публічними заявами Трампа 17 березня 2026 року. Тоді, відповідаючи на запитання про допомогу союзників в ескортуванні танкерів через Ормузьку протоку, Трамп назвав їхню реакцію “great test” і сказав, що союзники йому не потрібні. Водночас під час того самого виступу він пояснив практичну мету такої допомоги: хотів, щоб тральщики допомогли виявити міни, які могли бути встановлені. [9]
Франція справді відмовилася, але за важливих застережень. 17 березня Reuters повідомило, що Макрон виключив участь в операції з відкриття Ормузької протоки під час бойових дій. Водночас він сказав, що Франція буде готова супроводжувати судна після припинення основних бомбардувань. Французькі посадовці заявили, що готують коаліцію без участі США — для незалежної місії за певних умов, а не для участі у воєнній операції, якої прагнув Трамп. [12]
Навіть якби звинувачення французького уряду на адресу ультралівих груп були прийняті, вони не доводили б завоювання країни мігрантами чи план демократів повторити його. У своєму зверненні до виборців Трамп подає ці непідтверджені зв’язки як доконані факти.
Редакційна ілюстрація