Трамп заявляє, що за звільнення Габбарда нічого не поступався, але замовчує послаблення санкцій

Росія звільнила Стівена Габбарда після понад чотирьох років під вартою, але твердження Дональда Трампа про безпрецедентне звільнення, за яке нічого не довелося віддавати, оманливо неповне. У ньому не згадано послаблення санкцій, яке сам Трамп пізніше пов’язав із продовженням переговорів. [1] [4] [10]

Президент Росії Володимир Путін і посланець США Стів Віткофф підтвердили звільнення під час переговорів у Санкт-Петербурзі 21 жовтня 2026 року. Путін сказав, що Габбард перебуває в аеропорту Пулково; Трамп заявив, що той прямує додому. [4] [1]

Габбарду 74 роки; він — учитель на пенсії з Мічигану, якого утримували під вартою з квітня 2022 року. Московський суд засудив його до шести років і десяти місяців ув’язнення за обвинуваченням у найманстві після закритого судового процесу в жовтні 2024 року. Російські державні ЗМІ повідомили, що він визнав провину, але його сестра поставила це під сумнів; згодом американський адвокат Габбарда заявив, що той заперечує свою участь у будь-яких бойових діях чи військовому підрозділі. [5] [7]

У дописі в Truth Social того ранку Трамп подякував за телефонне звернення до Путіна попереднього тижня й заявив, що Росія діяла з поваги до нього. США «не мали нічого віддавати натомість», написав він, назвавши це «безпрецедентною ситуацією для Росії» та додавши, що обмін полоненими не був потрібен. [1]

Послаблення санкцій перед звільненням

16 жовтня, за п’ять днів до оголошення про звільнення, Трамп підписав указ, який звільняв від нових мит, санкцій і обмежень згідно із Законом Грема. Указ прямо зберігав санкції, запроваджені на підставі попередніх указів щодо Росії; він не скасовував усіх санкцій США проти Росії. [2]

В окремому, пізнішому дописі в Truth Social, який процитувало CBS News, Трамп пов’язав переговори щодо Габбарда з уникненням нових санкцій. Якби їх запровадили, заявив він, переговори «повністю й остаточно зупинилися б». [10]

Послаблення санкцій мало й ширший політичний контекст. Associated Press повідомило, що воно відбулося після оголошення Трампа про домовленість імпортувати російське дизельне пальне, щоб стримати високі ціни на пальне у США напередодні проміжних виборів у листопаді. [4]

Відсутність обміну полоненими сама по собі не доводить, що Вашингтон не пішов на ширші поступки. Чи вимагала Москва послабити санкції як умову звільнення Габбарда, залишається нез’ясованим.

Попередні звільнення та порівняння з Байденом

Звільнення без обміну полоненими — не безпрецедентний випадок. 11 серпня 2026 року Трамп заявив, що Росія погодилася звільнити колишнього морського піхотинця США Роберта Гілмана. «Росія нікого не просила натомість — обміну не було», — написав він, повідомляє Reuters у матеріалі, передрукованому A News. Це суперечить будь-якому припущенню, що сама відсутність обміну була чимось новим, але не встановлює всіх умов звільнення Гілмана. [9]

Є також давніший приклад, який юридично відрізняється. У січні 2023 року Росія депортувала американця Тейлора Дадлі після переговорів у Калінінграді. Переговірник Білл Річардсон в інтерв’ю, яке транслювала PBS, описав це як випадок без обміну полоненими. Депортація Дадлі не була прямо зіставним звільненням із в’язниці. [11] [12]

Трамп також заявив, що адміністрація Байдена «ні до чого не дійшла» у переговорах щодо Габбарда. Вона залишила посаду, а він усе ще перебував під вартою, проте в жовтні 2024 року Державний департамент публічно вимагав консульського доступу до нього, а в січні 2025 року адміністрація визнала його незаконно затриманим. Ці кроки свідчать про зусилля, але не про те, наскільки далеко просунулися конфіденційні переговори. [7] [4] [5]

Справа залишалася предметом політичного тиску й за президентства Трампа. У листі, оприлюдненому 17 серпня, сенатори-демократи закликали його адміністрацію домагатися звільнення затриманих окремо від того, що вони назвали переговорами щодо України, які зайшли в глухий кут. [3]

Сам Трамп сказав журналістам 20 жовтня: «Усі давно домагалися звільнення Габбарда, задовго до мого приходу». Речник Кремля Дмитро Пєсков, якого цитує Interfax, заявив, що американські запити надходили вже деякий час, а Путін діяв із гуманітарних міркувань. [6] [8]

Навіть якщо прийняти версію Трампа про дзвінок і відсутність обміну, з цього не випливає, що Росія отримала безпрецедентну послугу без жодних поступок з боку США.