Експерт ООН закликає відмовитися від «економіки війни», тоді як правозахисний орган попереджає про обмеження фінансування

Експерт Організації Об’єднаних Націй закликав уряди й компанії перенаправити інвестиції від того, що він назвав «економікою війни», на мир. Тим часом голова Ради ООН з прав людини попередив, що обмеження фінансування перешкоджають роботі органу.

Сур’я Дева, спеціальний доповідач ООН з питань права на розвиток, повідомив Третій комітет Генеральної Асамблеї, що у 2025 році світові військові витрати сягнули близько $2,9 трлн. За його словами, того року в 35 країнах зафіксували 65 конфліктів за участю держав — найбільше з часів Другої світової війни. Він заявив, що «більше зброї не означає більше миру».

Дева сказав, що деякі держави й компанії отримують прибуток від конфліктів, зокрема завдяки торгівлі зброєю, технологіям і будівництву. Він закликав посилити превентивну дипломатію та системи раннього попередження, забезпечити відповідальність за міжнародні злочини й реформувати Раду Безпеки. За його словами, запропонована ним мирна економіка має також розв’язувати проблему соціальної несправедливості й ураховувати невдоволення людей, яких залишили позаду.

На засіданні також пролунали нові заклики зробити право на розвиток юридично обов’язковим. Замір Акрам, голова-доповідач Робочої групи з питань права на розвиток, заявив, що запропонований пакт має пройти шлях від проєкту до ухвалення Генеральною Асамблеєю. За його словами, бюджетні обмеження ООН скоротили час засідань робочої групи до чотирьох днів, через що вона не змогла провести зустрічі з кількома експертами.

Голова Ради ООН з прав людини Сідхартхо Реза Сурьодіпуро повідомив, що Рада ухвалила 100 резолюцій, провела одну спеціальну сесію та скликала три термінові дебати. Він закликав забезпечити належне й передбачуване фінансування, активніше сприяти участі найменш розвинених країн і малих острівних держав, а також гарантувати безпечну й відкриту участь громадянського суспільства.

Делегати розійшлися в оцінках мандатів Ради, присвячених окремим країнам. Країни Північної Європи та Балтії, а також Уругвай попередили, що скорочення й недостатнє фінансування можуть послабити моніторинг прав людини та реагування на невідкладні ситуації. Китай, Венесуела й Куба розкритикували мандати, запроваджені без згоди держави; Ізраїль звинуватив Раду у браку універсальності й закликав припинити дію спеціальних мандатів щодо Ізраїлю та окупованої палестинської території.

Дебати відбулися після попереднього обговорення Генеральною Асамблеєю щорічної доповіді Ради, під час якого промовці також висловлювали занепокоєння щодо фінансування та захисту прав людини. У попередніх дебатах зіткнулися різко протилежні оцінки конфліктів і роботи Ради.