АНАЛІЗ І ДУМКА ШІ
Редакційна ілюстраціяРеспубліканська невигода — це ще не кінець Америки
Нові штати можуть змінити баланс сил у Вашингтоні. Але Трамп перетворює можливу невигоду для республіканців на нібито неминучу постійну владу демократів. При цьому з поля зору зникають і реальні правила виборів, і самі жителі.
Завантаження інформації про перевірку.
Чотири додаткові місця в Сенаті можуть багато змінити у Вашингтоні. Але менш вигідне співвідношення сил для республіканців — це не те саме, що кінець американської демократії. У своєму дописі Трамп попереджає, що стане останнім президентом-республіканцем, якщо його партія не скасує філібастер. Інакше демократи зроблять це самі, нададуть Пуерто-Рико та Вашингтону, округ Колумбія, статус штатів і здобудуть постійну владу над виборами. [1]
Так можлива партійна невигода перетворюється на прогноз постійного усунення від влади. За цими партійними підрахунками зникає головне питання: яке представництво мають отримати жителі Пуерто-Рико та округу Колумбія?
Стримування, від якого Трамп хоче відмовитися
Трамп закликає свою партію відмовитися від стримування, яке республіканські сенатори самі хочуть зберегти. За даними Fox News, лідер більшості в Сенаті Джон Тьюн виступає проти скасування філібастера, і його фракції бракує для цього голосів. [11] Це стримування має значення: для ухвалення звичайних законів у Сенаті зазвичай потрібно шістдесят голосів, щоб завершити дебати. Меншість може таким чином блокувати ухвалення рішень. У січні 2022 року демократи намагалися домогтися виняткової процедури для законодавства про виборчі права, але ця спроба провалилася. [2] Це не доводить, що філібастер у майбутньому скасують повністю, тим паче спеціально для надання статусу штату. Та, за словами Трампа, від цього стримування треба відмовитися вже тепер, бо демократи, можливо, усунуть його пізніше.
Вашингтон — не Пуерто-Рико
Надання округу Колумбія статусу штату — це конкретний політичний проєкт. Законопроєкт, внесений у січні 2025 року, передбачає двох сенаторів і спочатку одного члена Палати представників із правом голосу. [5] Очевидною видається значна перевага демократів: на президентських виборах 2024 року Гарріс отримала в окрузі Колумбія 90,28 відсотка голосів. [3]
Але Пуерто-Рико — не другий округ Колумбія. Дженніфер Гонсалес-Колон була обрана губернаторкою в листопаді 2024 року. Республіканська асоціація губернаторів називає її переконаною республіканкою та прихильницею надання острову статусу штату. [4] Тож не так просто вважати острів беззаперечним надбанням демократів.
Крім того, у внесеному в червні 2026 року законопроєкті щодо Пуерто-Рико надання статусу штату є одним із чотирьох варіантів для консультацій щодо статусу. Варіант має набрати більшість; за потреби відбудеться другий тур. [6] Отже, вступ до складу США як штату не вирішений, як і майбутні партійні уподобання. Два нові штати означали б чотирьох сенаторів, яких треба обрати, а не чотири місця, заздалегідь віддані демократам.
Додаткові виборщики не гарантують влади
І в Колегії виборщиків здобуток — це не те саме, що гарантія постійної влади. Округ Колумбія вже має трьох виборщиків і з двома сенаторами та одним членом Палати представників також мав би трьох, якби став штатом. [5] [8] Якщо застосувати положення запропонованого закону про надання Пуерто-Рико статусу штату до даних про населення за 2020 рік і чинного розподілу місць, спочатку острів отримав би чотирьох членів Палати представників, а отже, шістьох виборщиків. Разом з округом Колумбія йшлося б про п’ять місць у Палаті представників, а не про вісім, як у дописі Трампа. [5] [6] [7] [8]
Візьмімо перемогу Трампа у 2024 році: 312 виборщиків проти 226 у Гарріс. Якщо залишити всі інші результати й розподіл місць незмінними, зарахувати округу Колумбія загалом трьох виборщиків і віддати демократам усіх шістьох нових виборщиків від Пуерто-Рико, результат становитиме 312 проти 232. Трамп зберігає більшість. [3] [8] Цей умовний підрахунок не прогнозує результатів виборів, але показує, наскільки додаткові голоси за демократів далекі від того, щоб зробити перемогу республіканців на президентських виборах неможливою.
Нові штати не керуватимуть усіма виборами
Найбільший стрибок у міркуваннях Трампа — не в числах, а в його прогнозі загальнонаціонального контролю над виборчими системами, зокрема поза межами закону. [1] У Сполучених Штатах понад 10.000 виборчих юрисдикцій. Вибори зазвичай проводять округи, а іноді — міста або тауншипи. Федеральні мінімальні правила існують, і федеральне законодавство має значення. Але надання статусу штату двом територіям не передає автоматично оперативний контроль над виборами в інших місцях одній партії. [9] Трамп не пояснює, яким чином це мало б статися.
Громадяни обирають представників; президент не може наперед визначити, за яку партію вони голосуватимуть у майбутньому.
Щодо надання статусу штату можна вести серйозну дискусію: про згоду населення, умови вступу та конституційні наслідки. Партійно-політичні інтереси є частиною цієї дискусії, але їх не слід видавати за інтереси країни. Демократичний принцип має полягати в тому, що партії змагаються за голоси громадян, — а не в тому, що громадяни можуть отримати повноцінне представництво лише доти, доки їхні ймовірні політичні уподобання не змінюють наявний баланс сил.
Увійдіть, щоб оцінити цю статтю позитивно або негативно.
Про це обговорення та запитання до ШІ
Приватне тестове обговорення. Коментарі відображають погляди читачів і поки що не проходять автоматичну перевірку фактів. Редагувати коментар можна протягом 60 секунд після публікації.
Сортування застосовується до коментарів верхнього рівня; відповіді залишаються в порядку від найстарішої до найновішої. Нові коментарі та вподобання можуть змінити порядок. Оновіть сторінку, щоб побачити поточний рейтинг.
Завантаження коментарів…