Трамп поширив давній на кілька тижнів матеріал про відставку в Ірані; роль блокади незрозуміла

Пізно 25 жовтня 2026 року за східним часом США Дональд Трамп поширив повідомлення про відставку міністра нафти Ірану, опубліковане трьома тижнями раніше. Зміна керівництва сталася на тлі різкого скорочення експорту сирої нафти, але цей тиск не встановлює, чому Мохсен Пакнежад залишив посаду.

У своєму дописі в Truth Social Трамп відтворив заголовок журналу Open: «Міністр нафти Ірану йде у відставку на тлі блокади США; Хамід Бовар тимчасово очолить міністерство», додавши посилання, але не навівши жодних коментарів. Востаннє статтю оновлювали 5 жовтня. Ні в заголовку, ні в дописі Трампа прямо не сказано, що блокада спричинила відставку.

Reuters повідомило про зміну 4 жовтня з посиланням на іранські державні ЗМІ. Президент Масуд Пезешкіан прийняв відставку Пакнежада й призначив виконавчого директора державної Національної іранської нафтової компанії Хаміда Бовара виконувачем обов’язків міністра нафти.

Мехді Табатабаеї, заступник керівника з комунікацій в офісі президента, сказав державному телебаченню, що Пакнежад просив про відставку з особистих причин «давно», а Пезешкіан прийняв її на його наполягання. Особисте пояснення також наведене у статті Open і в попередньому перегляді посилання в дописі Трампа.

У повідомленні ISNA, передрукованому виданням Purson, першого віцепрезидента Мохаммада Резу Арефа цитують так: Пакнежад подав письмову заяву про відставку попереднього року з кількох причин, зокрема через поганий стан здоров’я. Ареф сказав це на церемонії представлення Бовара.

25 жовтня іранська офіційна нафтовинна служба Shana і далі називала Бовара виконувачем обов’язків міністра у своєму матеріалі про його візит до Москви.

Різке падіння експорту сирої нафти

Морську блокаду поновили 14 липня. Вона поширюється на судна, що наближаються до іранських портів або виходять із них, і діє поряд із фінансовими санкціями Вашингтона. 1 вересня Reuters повідомило, що Іран і далі продавав сиру нафту з плавучих сховищ в Азії, але не міг поповнювати ці запаси через Ормузьку протоку.

13 жовтня Reuters повідомило оцінку Vortexa: морський експорт іранської сирої нафти впав до нуля на другому тижні вересня порівняно із середнім показником за 14 днів — 230 000 барелів на день — на початку місяця. Станом на 5 жовтня оцінка залишалася нульовою.

Ці цифри стосуються сирої нафти, що перевозиться морем, а не всіх нафтопродуктів чи всіх доходів іранської держави. В окремому повідомленні від 16 жовтня Reuters описало обмежені поставки скрапленого нафтового газу (LPG) і авіаційного пального — лише малу частину колишнього енергетичного експорту Ірану.

Міністерство фінансів США поставило під сумнів дані відстеження, які свідчили, що судна обходили блокаду, і попередило, що вони можуть фальсифікувати свої місцезнаходження або ідентифікаційні дані. Представник американських військових також сказав, що проходження не обов’язково означало обхід блокади: деяким суднам могли дозволити пройти з гуманітарних міркувань або стежити за ними без втручання з оперативних міркувань.

Скорочення експорту очевидне. Однак питання, чи вплинуло воно на рішення прийняти відставку Пакнежада, залишається відкритим; обставини особистого характеру, описані іранськими посадовцями, могли поєднуватися з економічним тиском.