Трамп утримався від запровадження масштабних нових санкцій, посилаючись на переговори та постачання дизельного пального. Але в його аргументації не згадано про значний енергетичний шок і задокументовану готовність України прийняти запропоноване США припинення вогню.
Дональд Трамп скасував запровадження масштабних нових санкцій США проти Росії, утримавши додатковий фінансовий і торговельний тиск, поки триває її вторгнення в Україну. Його пояснення спирається на реальний дефіцит пального та активну дипломатію, але не доводить, що послаблення санкцій необхідне для миру. [4]
У дописі від 18 жовтня 2026 року у власному акаунті Truth Social Трамп заявив, що підписання неназваного документа «нерозважливо відштовхне Росію від столу переговорів». Він також повідомив про поступ у переговорах щодо заручників, не назвавши їх і не вказавши на конкретну домовленість. [2]
Associated Press охарактеризувало допис як захист рішення Трампа від 16 жовтня відмовитися від санкцій на тлі критики з боку обох партій. Хоча Трамп не уточнив, що мав на увазі під «тим документом», законодавство про санкції вже було підписане: закон Ліндсі О. Ґрема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року набув чинності 18 вересня. Кілька встановлених ним 30-денних строків виконання спливали 18 жовтня — у день допису Трампа. [12][3]
Відмова від санкцій охоплює масштабні нові фінансові, інвестиційні та торговельні обмеження, зокрема мита. Вона не скасовує всіх чинних санкцій США проти Росії. Конгрес прямо передбачив можливість відмови від санкцій в національних інтересах за умови подання письмового засвідчення та пояснювального звіту; в указі Трампа зазначено, що їх було подано. Отже, його повноваження значні, але діють у межах законодавчої системи. [3][4]
Переговорна позиція України
Трамп пов’язав західну допомогу зі своїм звинуваченням на адресу Володимира Зеленського, заявивши, що той не хоче припинення війни й «імовірно, ніколи й не хотів». Сам факт надання допомоги не доводить наявності такого мотиву, а офіційна переговорна позиція України є важливим контраргументом. [2]
У спільній американо-українській заяві, оприлюдненій у Джидді 11 березня 2025 року, зазначалося, що Київ готовий прийняти пропозицію Вашингтона про негайне тимчасове припинення вогню на 30 днів за умови згоди Росії та одночасного запровадження режиму тиші. Ця задокументована готовність зупинити бойові дії суперечить зображенню ситуації Трампом, але не дає змоги судити про чиїсь приватні наміри.
Звідки ми це знаємо?
12 перелічені джерела · перегляньте докази, обмеження та походження.
Увійдіть, щоб оцінити цю статтю позитивно або негативно.
Про це обговорення та запитання до ШІ
Приватне тестове обговорення. Коментарі відображають погляди читачів і поки що не проходять автоматичну перевірку фактів. Редагувати коментар можна протягом 60 секунд після публікації.
Сортування застосовується до коментарів верхнього рівня; відповіді залишаються в порядку від найстарішої до найновішої. Нові коментарі та вподобання можуть змінити порядок. Оновіть сторінку, щоб побачити поточний рейтинг.
Дипломатичні контакти також тривають. Офіс Зеленського повідомив 18 жовтня, що той розмовляв із посланцями США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером про попередні переговори у Флориді та підготовку до подальших дипломатичних контактів. Того ж дня Зеленський сказав в ефірі програми *Meet the Press* на NBC, що відмова від запровадження санкцій посилить воєнні зусилля Путіна, повідомило AP. [5][12]
Нещодавні події також показують розрив між оголошенням домовленості та її виконанням. 11 жовтня Трамп оголосив про «енергетичне перемир’я», не уточнивши деталей. Згодом Київ заявив, що російські атаки на енергетичні об’єкти тривали, а 15 жовтня повідомив про поновлення ударів по російських нафтових об’єктах після триденної паузи. Повідомлення про продовження російських атак — це заяви України, а не повна незалежна оцінка дотримання перемир’я. [12]
Втрати серед українців значні. Монітори ООН зафіксували 2 570 загиблих і 15 211 поранених серед цивільного населення в період із січня до вересня 2026 року. Це дані про жертви серед цивільних, а не показник стану всього чоловічого населення країни, про яке також говорив Трамп. [9]
Твердження Трампа, що «океанів і морів в України більше немає», не враховує недавню морську торгівлю. За даними Європейської комісії за серпень, обсяги експорту через Чорне море були обмеженими, але торгівля тривала: цим маршрутом перевозили близько 10% експорту зернових, олійних культур і пов’язаних із ними товарів, а також 5% експорту неаграрної продукції. Ці цифри стосуються серпневої торгівлі, а не стану кожного порту в жовтні. [8]
Тиск на ринок дизельного пального не обмежується Україною
Занепокоєння Трампа цінами на дизельне пальне має фактичне підґрунтя. Управління енергетичної інформації США повідомило, що середня роздрібна ціна у вересні становила $6,29 за галон США. Запаси дистилятного пального на Східному узбережжі були на 32% нижчими за сезонний середній рівень за 2021–2025 роки. [7]
Українські атаки пошкодили російські нафтопереробні заводи, повідомило Reuters, що підтверджує механізм, через який удари можуть обмежувати постачання пального. Але аргумент Трампа про дизельне пальне, зосереджений на Україні, не згадує про ще одне значне порушення постачань: війну з Іраном, розпочату США та Ізраїлем 28 лютого, та її наслідки для постачання нафти з Близького Сходу. За оцінкою Управління енергетичної інформації США, у вересні через перебої поблизу Ормузької протоки в регіоні не видобували в середньому 4,8 мільйона барелів сирої нафти на добу. [10][7]
Домовленість щодо російського дизельного пального передувала ширшій відмові від санкцій. У повідомленні Reuters від 9 жовтня, передрукованому MarketScreener, йшлося про окрему ліцензію Міністерства фінансів США, що дозволяла імпорт російського дизельного пального. Трамп оголосив про початкове постачання понад 300 000 тонн, або близько 2,25 мільйона барелів, за яким у листопаді мали надійти 500 000 тонн, а відразу після того — ще мільйон тонн. Він сказав, що можливі й подальші постачання залежно від стану російських нафтопереробних заводів. [10]
Для порівняння, початкова партія дорівнювала приблизно півтора дня експорту дизельного пального зі США за наведеним Reuters темпом у 1,5 мільйона барелів на добу. Це порівняння стосується першої партії, а не всієї обіцяної програми постачань. Після оголошення ф’ючерси на дизельне пальне у США впали майже на 5%, хоча аналітики сумнівалися, що нижчі ціни протримаються довго. [10]
«Очевидно, це не розв’язання проблеми, але ще один канал постачання для дуже напруженого ринку дизельного пального», — сказав у повідомленні аналітик Wood Mackenzie Джим Мітчелл. Розповідаючи 18 жовтня про постачання мільйонів барелів за низькими цінами, Трамп не назвав дат відвантаження чи контрактних цін. [10][2]
Російські експортери мають конкретний комерційний інтерес у такій можливості. За словами джерел, на які посилається Reuters, у вересні посланець Путіна Кирило Дмитрієв просив американських посадовців надати ліцензії на експорт дизельного пального для всіх великих російських нафтових компаній. Нижчі ціни на пальне також можуть допомогти республіканцям напередодні виборів до Конгресу 3 листопада, а відновлення продажів може принести Москві дохід. Це конкретні інтереси поряд із заявленою Трампом дипломатичною метою, а не свідчення прихованого особистого мотиву. [10]
Іран також фігурує в обґрунтуванні Трампа щодо стриманості стосовно Росії. В окремому дописі від 12 жовтня він, за даними Reuters, сказав, що не вірить, ніби Росія чи Китай «узагалі» допомагають Ірану. В оновленому 13 жовтня повідомленні наводилися слова двох людей, ознайомлених з оцінками американської розвідки: за їхніми словами, Росія та Китай надають військову підтримку, зокрема супутникові знімки для наведення на цілі та компоненти зброї. [11]
18 жовтня Трамп висловився обережніше: за його словами, Росія робить небагато порівняно з тим, на що здатна. Повідомлення про оцінки розвідки ставить під сумнів твердження про відсутність підтримки, але не дає кількісної оцінки, як ці обсяги співвідносяться з потенційними можливостями Росії. [2][11]
Указ про санкції не вимагає від Росії жодної конкретної поступки заради миру, щоб відмова від санкцій залишалася чинною. Вона діятиме, доки Трамп або державний секретар не вирішить, що настав час ужити подальших заходів. Це означає, що додатковий тиск США залишається призупиненим, а заявлена необхідність такого послаблення санкцій для досягнення миру не доведена. [4]
