Трамп заборонив CNN. Навіть Fox News проводить межу.

Те, що CNN продовжував працювати за межами Білого дому, стало помітно 22 вересня в ООН у Нью-Йорку. Там ведуча CNN Кейтлан Коллінз поставила Трампу запитання. Трамп сказав, що CNN там не місце; Коллінз відповіла, що ООН надала CNN доступ. Це не доводить ані відновлення доступу до Білого дому, ані поновлення спільного телевізійного пулу. Це показує, чому доступ до різних місць та акредитацію слід відрізняти від загального бойкоту новин. [13]

Називати це «саботажем» — упереджене формулювання. Конкретно редакції припиняють співпрацю в межах уже наявної служби. Це впливає на поширення виступів Трампа, але, за їхніми словами, причина — захист власного доступу. Солідарність також не означає, що Fox раптом погоджується з кожним матеріалом CNN. Редакції захищають правило, від якого залежать усі учасники.

У спільній заяві п’ять телеканалів стверджують, що влада не має обмежувати доступ через незгоду з висвітленням подій. [12]

Негативне — не те саме, що неправдиве

Трамп оголосив про заборону 18 вересня. Наступного дня не пропустили, зокрема, Бетсі Кляйн із CNN, Акайлу Ґарднер із MS NOW і Шаєнн Гаслетт із Politico. Їхні чинні перепустки для преси більше не давали доступу. 21 вересня Трамп захистив цей крок як боротьбу з «фейковими новинами», а не з вільною пресою. [1][2]

Його власне пояснення ускладнює проведення такого розмежування. На запитання про причину він указав на нагромадження матеріалів за два роки. Він скаржився, що ці матеріали однобічні й ніколи не позитивні. Це твердження про те, як висвітлюють його діяльність, а не свідчення конкретної неправди, за яку могли б бути відповідальні ці троє журналістів. [6]

Білий дім справді навів приклади повідомлень, які, на думку адміністрації, були неправдивими. Він також посилається на обмежувальні заходи за президентства Обами й Байдена. Тому твердження «Трамп узагалі не наводить прикладів» було б надто категоричним. Але це ще не доводить наведених звинувачень і тим паче не викриває всіх журналістів трьох організацій як ненадійних. [5]

Помилку слід розслідувати, виправляти й, за потреби, оскаржувати в суді. Виключення цілих редакцій через накопичення небажаних матеріалів — це інше: воно пов’язує доступ до влади із задоволенням того, про кого повідомляють. За нашою оцінкою, власне обґрунтування Трампа більше свідчить на користь такого трактування, ніж на користь цілеспрямованого заходу проти доведеної дезінформації.

Межу має провести суд

CNN, MS NOW, Politico і троє залучених журналістів 21 вересня подали позов проти Трампа й трьох посадовців його адміністрації. Вони посилаються на Першу поправку, яка, зокрема, захищає свободу слова й преси, а також на процесуальні гарантії П’ятої поправки. Їхня скарга: їх карають за зміст їхньої роботи, а доступ відібрали без належної попередньої процедури. Це їхня правова позиція, а не вже ухвалене рішення. [3]

Вони також просять суд тимчасово зобов’язати негайно відновити їхні перепустки для преси й доступ. Справу передали федеральному судді Тімоті Келлі. Слухання відбулося 23 вересня. Келлі не ухвалив рішення одразу й сказав, що ухвалить рішення якомога швидше. Отже, на момент цієї перевірки джерел видання тимчасового наказу про відновлення доступу ще не підтверджено. [2][4][14][20]

Нове: Мін’юст подає заперечення

22 вересня Міністерство юстиції попросило суд відхилити клопотання про тимчасове відновлення доступу. Адміністрація посилається на національну безпеку й стандарти журналістської поведінки. Вона заперечує, що виключення було помстою за критику. Це її заперечення, а не судове рішення. [16]

Додано листи від 22 вересня, адресовані CNN, MS NOW і Politico. У них Білий дім, серед іншого, посилається на матеріали про бункер у Східному крилі та бальну залу, війну в Ірані та ймовірне розслідування витоку інформації. Він звинувачує редакції в неправдивому висвітленні подій і публікації чутливої інформації; ці звинувачення цим не доведено. [17][18][19]

У листах пропонують подати письмові заперечення до 17.00 п’ятниці, 25 вересня; часового поясу не вказано. Якщо відповіді не буде, попереднє рішення, згідно з листами, стане остаточним. Йдеться про рішення Білого дому, а не про остаточне судове рішення. Можливість відповісти надали лише після виключення. Чи відповідає така процедура постфактум вимогам правового захисту, досі не вирішено. [17][18][19]

Нове: слухання завершено, рішення буде пізніше

Слухання щодо тимчасового клопотання відбулося 23 вересня. Суддя Тімоті Келлі заявив, що два прецеденти федерального апеляційного суду вимагають належної процедури для журналістів перед відкликанням їхніх перепусток до Білого дому. За словами Келлі, були підстави стверджувати, що встановленої процедури тут не дотрималися. Під час слухання він не задовольнив і не відхилив клопотання та оголосив, що ухвалить рішення пізніше. [20]

Келлі особливо засумнівався, чи могли листи від 22 вересня слугувати попереднім повідомленням: редакції отримали їх лише після того, як доступ уже було відібрано й після подання позову. Його зауваження дають уявлення про оцінку процесуального заперечення, але це не тимчасовий судовий наказ, не апеляція й не остаточне рішення. [20]

Того ж дня Reporters Committee for Freedom of the Press разом із близько п’ятдесятьма медійними й галузевими організаціями, зокрема WHCA, подав amicus brief на підтримку позивачів. Reuters повідомляє, що документ підписав також Fox News. Це процесуальна позиція третіх сторін; вона не відновлює доступ і не зобов’язує суддю. [20][21][22]

У понеділок Трамп заявив, що в разі очікуваної поразки подасть апеляцію. Це оголошений процесуальний крок, а не вже подана апеляція. 22 вересня він сказав, що «ймовірно» знову дозволить журналістам доступ до Білого дому, якщо суддя винесе рішення проти його заборони. Це також не є відновленням доступу чи судовим наказом. [14][15]

Білий дім стверджує, що публікувати матеріали — це право, а доступ до комплексу — привілей. Справді, не кожен журналіст може вимагати доступу до кожного місця. Але тут суперечка стосується причини відкликання раніше наданого доступу: практичний відбір і безпека — це не те саме, що розправа за редакційну позицію. Саме це розмежування лежить в основі скарги. [5][3]

Голова WHCA Жакі Гайнріх попередила, що згодом той самий критерій можуть застосувати до будь-якої іншої редакції. Knight First Amendment Institute оголосив, що підтримає медіа в судовій справі. Їхні правові оцінки також слід сприймати саме як їхні оцінки; рішення щодо запитуваного заходу ухвалює суддя. [9][10]

Білий дім запускає Trump TV

Тепер Білий дім пропонує «Trump TV». На його офіційній сторінці прямих трансляцій канал зазначений як служба 24/7 поряд зі звичайною прямою трансляцією. На сторінці є посилання на YouTube. [11]

Отже, в адміністрації є власний канал поширення відео. Наша оцінка: це не розв’язує конфлікту навколо доступу. Влада визначає, що транслювати; незалежні журналісти самі вирішують, які запитання ставити.

Читачі теж втрачають

У солідарності є конкретна логіка. Той, хто сьогодні без заперечень займає місце виключеного конкурента, приймає умову, яку завтра можуть застосувати проти нього самого. Тому важливо, що Fox бере участь: критика виключення не обов’язково означає політичну згоду з CNN.

Для публіки втрата полягає в іншому. Журналіст, який може бути всередині, здатен сам ставити запитання, спостерігати й уточнювати. Редакція, яка опинилася зовні, продовжує робити новини, але втрачає частину безпосереднього доступу. Пресреліз або відео, відібране владою, не замінюють цієї можливості.